Днями у світі відзначали Міжнародний день щастя, відділ культури, туризму, молоді та сім’ї, фізкультури і спорту Гусятинської селищної ради вирішив провести невелику акцію та визначити, що є найбільшим щастям для мешканців міста.
У рамках акції "Моє щастя" гусятинцям пропонувалося озвучити, що саме для них є найбільшою цінністю у житті, охочих запрошували зробити фото із символічним втіленням їхнього щастя.
Способом опитування, мешканці містечка найбільшою цінністю у житті називали сім’ю, наступною за кількістю голосів слідувала любов, далі – діти та здоров’я.
Під час опитування також були і несподівані відповіді такі, як до прикладу, успішна здача ЗНО.
Коли організатори акції цікавилися, чому ж таки сім’я? Відповіді були досить аргументованими. Адже на переконання гусятинців, саме сім’я включає у себе все: і любов, і дітей, і здоров’я.
Щодо щастя, психологи не рідко задаються питанням, що є істинним щастям для людини. На цю тему було проведено унікальне дослідження, яке показало: для нас і нашого доброго самопочуття важливі не досягнення і придбання, а зв'язок з людьми, взаєморозуміння і якість відносин.
Дослідження у якому брало участь 724 людини, і тривало воно - увага! - 75 років. Психіатр Роберт Уолдінгер, четвертий керівник цього тривалого проекту прийшов до наступного висновку, який на перший погляд, виявився найбанальнішим - щасливими нас роблять не досягнення або придбання, а хороші відносини (з коханими, з друзями, колегами, дітьми).
Так, ми можемо бути екзистенційно самотніми (бо така наша природа). Так, на самоті ми можемо черпати сили і ставати сильнішими. Так, вона може бути запорукою розвитку. Але щастя, саме щастя, нам допомагає відчувати свідомість того, що хоча б з однією живою істотою у нас є справжній зв'язок, що є той, хто розуміє наше становище і розділяє його з нами.
Щодо сімейного щастя, оцінка гусятинців напевно теж цілком закономірна. Як звітують юристи за останні тридцять років поняття шлюбу в свідомості українців зазнало значних трансформацій.
У 60-х розлучення засуджувалися суспільством, людина, яка ініцюювала розлучення не зробила б собі кар'єру, і з юридичної точки зору це теж було зробити непросто. Наприкінці 70-х процедуру отримання розлучень спростили.
Високий рівень розлучень населення став характерним для України ще в радянський період, але найбільше розлучень (як у абсолютному вираженні, так і в розрахунку на 1000 населення) було зареєстровано в 1992-1993 роках, в період гострої економічної кризиси.
У 2015 році статистика розлучень була лякаючою: до 40% шлюбів, зареєстрованих в Україні, розпалися. По кількості розлучень наша країна посіла третє місце в Європі, після Росії та Білорусі.
Напевно, нині дивлячись на "результати" розлучених пар, пари, які і досі у шлюбі усвідомлюють, що це невимовно велике щастя мати повну сімю. Тому і виносять її у найголовніші цінності свого життя.
І у підсумку ми пропонуємо переглянути порцію фото під назвою «Я і моє щастячко», на яких мешканці Гусятина сфотографовані із символічним втіленням свого щастя.
підготувала Наталія Подуст
Немає коментарів:
Дописати коментар